ровесник —
РОВЕ́СНИК, а, ч. Людина, яка має однаковий з ким-небудь вік. Вони були одного року народження, ровесники (В. Собко); Баба стара, а він, Дорошенко, ровесник її, досі вважав себе якщо не молодим, то таким, що життя його тільки на полудень стало... (О.
Словник української мови у 20 томах
ровесник —
РОВЕ́СНИК, ОДНОЛІТОК, ОДНОРІ́ЧНИК, ПЕРЕВЕ́СНИК, ПОЛІ́ТОК діал. У хаті сиділи на лаві війт і Семен, а в сінях великий Микита та й малий Микита. Оба ровесники, ще дуже молоді (Лесь Мартович); У дядини був син Петрик, мій одноліток (І.
Словник синонімів української мови
ровесник —
РОВЕ́СНИК, а, ч. Людина, яка має однаковий з ким-небудь вік. Вони були одного року народження, ровесники (Собко, Біле полум’я, 1952, 222); Баба стара, а він, Дорошенко, ровесник її, досі вважав себе якщо не молодим, то таким...
Словник української мови в 11 томах