самолюбство —
Дехто вважає за синоніми слова самолюбство та себелюбство. І помиляється. Що таке самолюбство? Це почуття власної гідності, пов’язане з ревнивим ставленням до думки інших про себе, з усвідомленням важливості свого фаху, роду занять тощо.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
самолюбство —
самолю́бство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
самолюбство —
САМОЛЮБСТВО – СЕБЕЛЮБСТВО Самолюбство. Почуття власної гідності, пов’язане з ревнивим ставленням до думки про себе навколишніх, з усвідомленням важливості свого фаху, роду занять тощо: ображене самолюбство, хворобливе самолюбство, тішити самолюбство.
Літературне слововживання
самолюбство —
-а, с. Почуття власної гідності, звичайно загострене підвищеною чутливістю до думки про себе оточуючих. || кого, яке. Почуття власної гідності, зумовлене усвідомленням важливості свого фаху, роду занять тощо. Тішити самолюбство.
Великий тлумачний словник сучасної мови
самолюбство —
САМОЛЮ́БСТВО, а, с. Почуття власної гідності, звичайно загострене підвищеною чутливістю до думки про себе оточення. – Заздрість тільки й самолюбство До гризні людей призводить (Леся Українка); Батько вразив її страшенне самолюбство...
Словник української мови у 20 томах
самолюбство —
ті́шити самолю́бство чиє. Викликати почуття задоволення собою. В талантах хлопця Матвій бачив себе змолоду. Це .. тішило батьківське самолюбство (І. Волошин).
Фразеологічний словник української мови
самолюбство —
ЕГОЇ́ЗМ (турбота тільки про себе, про особисті інтереси), СЕБЕЛЮ́БСТВО, СЕБЕЛЮ́БНІСТЬ, САМОЛЮ́БСТВО. Кульницький, морщачись, викидає противні думки й спогади, сам себе картає за егоїзм (М.
Словник синонімів української мови
самолюбство —
Самолю́бство, -ва, -ву
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
самолюбство —
САМОЛЮ́БСТВО, а, с. Почуття власної гідності, звичайно загострене підвищеною чутливістю до думки про себе оточення. — Заздрість тільки й самолюбство До гризні людей призводить (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах