самолюбство
самолю́бство
-а, с.
Почуття власної гідності, звичайно загострене підвищеною чутливістю до думки про себе оточуючих.
|| кого, яке. Почуття власної гідності, зумовлене усвідомленням важливості свого фаху, роду занять тощо. Тішити самолюбство.
Великий тлумачний словник сучасної української мови