самолюбування

самолюбува́ння

-я, с.

Дія за знач. самолюбуватися.

Значення в інших словниках

1. самолюбування — самолюбува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самолюбування — САМОЛЮБУВА́ННЯ, я, с. Любування самим собою, своїми достоїнствами, успіхами і т. ін. Нарисам Чужбинського можна закинути, що в них є зайві дрібниці, певне самолюбування автора, що він інколи тільки згадує...  Словник української мови у 20 томах
3. самолюбування — САМОЛЮБУВА́ННЯ, я, с. Любування самим собою, своїми достоїнствами, успіхами і т. ін. Нарисам Чужбинського можна закинути, що в них є зайві дрібниці, певне самолюбування автора, що він інколи тільки згадує...  Словник української мови в 11 томах