самолюбування

САМОЛЮБУВА́ННЯ, я, с.

Любування самим собою, своїми достоїнствами, успіхами і т. ін.

Нарисам Чужбинського можна закинути, що в них є зайві дрібниці, певне самолюбування автора, що він інколи тільки згадує те, про що нам хотілося б почути докладну розповідь (з наук. літ.);

Прожиті нами роки були тяжкими і світлими, грізними і натхненними – усією своєю мужньою трудністю вони допомагали нам очиститись від скверни етики індивідуаліста, ревнивої, пройнятої .. самолюбуванням (з газ.).

Значення в інших словниках

1. самолюбування — самолюбува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самолюбування — -я, с. Дія за знач. самолюбуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самолюбування — САМОЛЮБУВА́ННЯ, я, с. Любування самим собою, своїми достоїнствами, успіхами і т. ін. Нарисам Чужбинського можна закинути, що в них є зайві дрібниці, певне самолюбування автора, що він інколи тільки згадує...  Словник української мови в 11 томах