самотою

пр., на самоті, одинцем, наодинці, одинаком; (держатися) окремо, ізольовано; (жити) самому, самій, самим; п! САМ-НА-САМ.

Значення в інших словниках

1. самотою — самото́ю прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. самотою — присл. На самоті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самотою — НАОДИ́НЦІ (сам із собою, без інших), НА САМОТІ́ (САМОТИ́НІ) (У (В) САМОТІ́ (САМОТИ́НІ)), САМОТО́Ю, САМ, ОДИ́Н, САМ-ОДИ́Н підсил. розм. (у знач. обставини способу дії — у відповідному роді, числі й відмінку).  Словник синонімів української мови
4. самотою — Самото́ю, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)