пр., самостійно, власними силами, без помочі, своїми руками.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
самотужки —
самоту́жки прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
самотужки —
присл. Без сторонньої допомоги, керівництва, підтримки і т. ін.; самостійно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
самотужки —
САМОТУ́ЖКИ, присл. Без сторонньої допомоги, керівництва, підтримки і т. ін.; самостійно. Статуї великі, запрігшись, возить [раб] самотужки (Леся Українка); Дядьки притягли її сюди самотужки: поранених коней довелося випрягти (О.
Словник української мови у 20 томах
самотужки —
Самоту́жки, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
самотужки —
САМОТУ́ЖКИ, присл. Без сторонньої допомоги, керівництва, підтримки і т. ін.; самостійно. Статуї великі, запрігшись, возить [раб] самотужки (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
самотужки —
Самотужки нар. Собственными силами, усиліями. Сим. 20. Грин. І. 4. Так він ото самотужки і порося уклав? А тож! Кобел. у. Ми з сестрою возимо зімою до річки сорочки прать не конем, а так, самотужки санки тягнемо. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка