(дзвін) у соборі; (край) ОБ'ЄДНАНИЙ, єдиний, неподільний; соборовий.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
соборний —
собо́рний прикметник
Орфографічний словник української мови
соборний —
[соборнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
соборний —
-а, -е. 1》 Прикм. до собор 1). Соборне уложення — кодекс законів Російської держави періоду феодально-кріпосницького ладу. 2》 Прикм. до собор 3). || Який служить у соборі або функціонує при ньому.
Великий тлумачний словник сучасної мови
соборний —
СОБО́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до собо́р 1. Соборна вежа; Соборний вівтар; Соборний музей; Соборні бані; // Який служить, відбувається у соборі або функціонує при ньому.
Словник української мови у 20 томах
соборний —
УНІТА́РНИЙ (який становить собою одне ціле), ОБ'Є́ДНАНИЙ, СОБО́РНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, МОНОЛІ́ТНИЙ. Унітарна держава; Соборна Україна.
Словник синонімів української мови
соборний —
СОБО́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до собо́р 1. ∆ Собо́рне уло́ження — кодекс законів Російської держави періоду феодально-кріпосницького ладу. Собору було запропоновано затвердити новий збірник законів, який дістав назву «Соборного уложення» (Іст.
Словник української мови в 11 томах