Словник синонімів Караванського

сотенний

ЯК ІМ. сотник, командир сотні <�роти>.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. сотенний — со́те́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. сотенний — -а, -е. 1》 іст. Прикм. до сотня 5). || Стос. до сотні. 2》 у знач. ім. сотенний, -ного, ч., іст. Особа, яка очолювала сотню (у 4 знач.). 3》 у знач. ім. сотенний, -ного, ч., іст. Те саме, що сотник 1), 3). Сотенне містечко іст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сотенний — СО́ТЕ́ННИЙ, а, е. 1. іст. Прикм. до со́тня 5. Тут, у Голтві, за часів Богдана Хмельницького було сотенне управління козацького полку (із журн.); // Стос. до сотні. Сотенною старшиною усе були Забрьохи (Г.  Словник української мови у 20 томах
  4. сотенний — Соте́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сотенний — СО́ТЕ́ННИЙ, а, е. 1. іст. Прикм. до со́тня 5. Тут, у Голтві, за часів Богдана Хмельницького було сотенне управління козацького полку (Вітч., 3, 1968, 129); // Стос. до сотні. Сотенною старшиною усе були Забрьохи (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
  6. сотенний — Сотенний, -а, -е Сотенный. Приходить один сотенний осаула. Сим. 226.  Словник української мови Грінченка