Словник синонімів Караванського

стидкий

Непристойний, СОРОМІЦЬКИЙ, безсоромний; (хто) гидкий, потворний.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. стидкий — стидки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. стидкий — СТИДКИ́Й, а́, е́. 1. Який виходить за межі загальноприйнятих норм у чому-небудь; непристойний. [Принцеса:] Лицарю, я дякую тобі за стидкі речі, – тепер мені тебе не трудно кинуть (Леся Українка). 2. Який заслуговує осуду; який не має стида; безсоромний.  Словник української мови у 20 томах
  3. стидкий — -а, -е. 1》 Який виходить за межі загальноприйнятих норм у чому-небудь; непристойний. 2》 Який заслуговує на осуд; який не має стида; безсоромний. || у знач. ім. стидкий, -кого, ч.; стидка, -кої, ж. Безсоромна людина. || Який виражає чию-небудь безсоромність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стидкий — БЕЗСОРО́МНИЙ (який не почуває сорому, не соромиться за свої аморальні, непристойні вчинки), БЕЗСТИ́ДНИЙ заст., розм. рідше, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал.; СОРОМІ́ТНИЙ, СТИДКИ́Й розм., СТРАМНИ́Й розм., СТРАМНЮ́ЧИЙ підсил. розм. (перев. у знач.  Словник синонімів української мови
  5. стидкий — Стидки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стидкий — СТИДКИ́Й, а́, е́. 1. Який виходить за межі загальноприйнятих норм у чому-небудь; непристойний. [Принцеса:] Лицарю, я дякую тобі за стидкі речі, — тепер мені тебе не трудно кинуть (Л. Укр., II, 1951, 219).  Словник української мови в 11 томах
  7. стидкий — Стидкий, -а, -е Заставляющій себя стыдиться, постыдный. Де ся взяв татарин, стидкий, бридкий, поганий. Макс. Сидить стидка з своім милим, да ще й обнялася. Чуб. V. 421.  Словник української мови Грінченка