суперництво —
супе́рництво іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
суперництво —
СУПЕ́РНИЦТВО, а, с. Прагнення перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь. Почалися скарги на безторжя, на панські фільварки і на суперництво шляхти на ринках (З. Тулуб); – Що я поет – це Павлусь сказав у жарт ..
Словник української мови у 20 томах
суперництво —
-а, с. Прагнення перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
суперництво —
БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́ННЯ поет., ЗМАГА́ННЯ, ВІЙНА́ підсил.
Словник синонімів української мови
суперництво —
СУПЕ́РНИЦТВО, а, с. Прагнення перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь. Почалися скарги на безторжя, на панські фільварки і на суперництво шляхти на ринках (Тулуб, Людолови, І, 1957, 302); — Що я поет — це Павлусь сказав у жарт..
Словник української мови в 11 томах