Великий тлумачний словник сучасної мови

суперництво

супе́рництво

-а, с.

Прагнення перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. суперництво — супе́рництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. суперництво — КОНКУРЕНЦІЯ, змаг|ання|, п! БОРНЯ.  Словник синонімів Караванського
  3. суперництво — СУПЕ́РНИЦТВО, а, с. Прагнення перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь. Почалися скарги на безторжя, на панські фільварки і на суперництво шляхти на ринках (З. Тулуб); – Що я поет – це Павлусь сказав у жарт ..  Словник української мови у 20 томах
  4. суперництво — БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́ННЯ поет., ЗМАГА́ННЯ, ВІЙНА́ підсил.  Словник синонімів української мови
  5. суперництво — СУПЕ́РНИЦТВО, а, с. Прагнення перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь. Почалися скарги на безторжя, на панські фільварки і на суперництво шляхти на ринках (Тулуб, Людолови, І, 1957, 302); — Що я поет — це Павлусь сказав у жарт..  Словник української мови в 11 томах