суперницький

супе́рницький

-а, -е.

Прикм. до суперник.

|| Власт. суперникові.

Значення в інших словниках

1. суперницький — супе́рницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. суперницький — СУПЕ́РНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до супе́рник. Між театром та храмом тепер складаються суперницькі взаємини, які відкривають широкий спектр їх розв'язання – від несумісності до взаємопристосування (з наук. літ.); // Власт. суперникові.  Словник української мови у 20 томах
3. суперницький — СУПЕ́РНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до супе́рник; // Власт. суперникові. Коли в гурті буває голова артілі, Гурій «підкусює» свого суперника уїдливими словами..  Словник української мови в 11 томах