суперницький
СУПЕ́РНИЦЬКИЙ, а, е.
Прикм. до супе́рник.
Між театром та храмом тепер складаються суперницькі взаємини, які відкривають широкий спектр їх розв'язання – від несумісності до взаємопристосування (з наук. літ.);
// Власт. суперникові.
Коли в гурті буває голова артілі, Гурій “підкусює” свого суперника уїдливими словами .. Од великого розумового навантаження та суперницького азарту обвислий... ніс Гурія Остаповича наливається вишневим соком (І. Волошин).
Словник української мови (СУМ-20)