суперниця

СУПЕ́РНИЦЯ, і, ж.

Жін. до супе́рник.

Панії з заздрістю оглядали вбрання і або зеленіли з люті, або удавано всміхалися, бачачи на суперницях кращі оздоби, або розквітали гордовитою радістю від почуття своєї переваги (З. Тулуб);

Увижається [дівчині]: на колодці сидять Гриць, обнявшись із суперницею (С. Васильченко);

З результатом 6 м 92 см Інесса не залишила шансів своїм суперницям... (з газ.).

Значення в інших словниках

1. суперниця — супе́рниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. суперниця — -і. Жін. до суперник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. суперниця — СУПЕ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до супе́рник. Панії з заздрістю оглядали вбрання і або зеленіли з люті, або удавано всміхалися, бачачи на суперницях кращі оздоби, або розквітали гордовитою радістю від почуття своєї переваги (Тулуб, Людолови, І, 1957, 94)...  Словник української мови в 11 томах