суперницький

СУПЕ́РНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до супе́рник;

// Власт. суперникові.

Коли в гурті буває голова артілі, Гурій «підкусює» свого суперника уїдливими словами.. Од великого розумового навантаження та суперницького азарту обвислий… ніс Гурія Остаповича наливається вишневим соком (Вол., Місячне срібло, 1961, 265).

Значення в інших словниках

1. суперницький — супе́рницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. суперницький — СУПЕ́РНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до супе́рник. Між театром та храмом тепер складаються суперницькі взаємини, які відкривають широкий спектр їх розв'язання – від несумісності до взаємопристосування (з наук. літ.); // Власт. суперникові.  Словник української мови у 20 томах
3. суперницький — -а, -е. Прикм. до суперник. || Власт. суперникові.  Великий тлумачний словник сучасної мови