Словник синонімів Караванського

тандита

Лахміття, дрантя, мотлох; (базар) товчок, сов. барахолка.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. тандита — Танди́та: — мотлох, попрямує на тандиту — піде торгувати мотлохом [5,7] — погано зроблена річ; також базар, де продаються старі речі [XII]  Словник з творів Івана Франка
  2. тандита — танди́та 1 іменник жіночого роду товкучка рідко танди́та 2 іменник жіночого роду лахміття рідко  Орфографічний словник української мови
  3. тандита — Танди́та. 1. Лахміття, непотріб, дрантя. Я певний, що не спічнеш на лаврах, так як богато иньших докторів, що тільки в них сьвічки і воску, що лише їх грімкий титул сьвітить ся, як золочена вивіска на склепі з тандитою (Маковей, Листи, 552).  Українська літературна мова на Буковині
  4. тандита — ТАНДИ́ТА, и, ж., заст. 1. Товкучка. Антосьо, взявши її [шинелю] крізь вікно, пішов .. на тандиту, додав скілька карбованців і взяв шинелю на славу (А. Свидницький). 2. Старі носильні речі; дрантя, лахміття.  Словник української мови у 20 томах
  5. тандита — танди́та (танде́та) вул. 1. старі, вживані речі (ст) 2. речі низької якості; безвартісні речі (одяг, книжки тощо)(ст): Ті його власні книжки я бачила: типова, купована “на ім'янини” тандита.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. тандита — -и, ж., заст. 1》 Товкучка. 2》 Старі носильні речі; дрантя, лахміття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тандита — РИ́НОК (місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів), БАЗАР, ТОРГО́ВИЦЯ, ТОРГ заст., ТОРГО́ВИЩЕ заст., ТО́РЖИЩЕ заст.; ТОРЖО́К заст. (малий); ТОВКУ́ЧКА розм., ТОВЧО́К розм., ТОЧО́К розм. заст., ТАНДИ́ТА заст. (місце торгівлі перев.  Словник синонімів української мови
  8. тандита — Танди́та, -та, -ті  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. тандита — ТАНДИ́ТА, и, ж., заст. 1. Товкучка. Антосьо, взявши її [шинелю] крізь вікно, пішов.. на тандиту, додав скільки карбованців і взяв шинелю на славу (Свидн., Люборацькі, 1955, 181). 2. Старі носильні речі; дрантя, лахміття.  Словник української мови в 11 томах
  10. тандита — Танди́та, -ти ж. 1) Толкучка, мѣсто продажи старыхъ вещей. Св. Л. 134. Я купив камизельку на тандиті. Шейк. 2) Старье, хламъ. Цюю тандиту вже пора б пороздаровувати вбогим. Шейк.  Словник української мови Грінченка