торохкати — Словник синонімів Караванського

Значення в інших словниках

торохкати — торо́хкати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
торохкати — див. бити; гриміти; звучати Словник синонімів Вусика
торохкати — ТОРО́ХКАТИ, ТОРО́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Утворювати різкі переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху, а також під час руху, роботи тощо. Шхуна, торохкаючи мотором, проходила лівим бортом на віддалі півтораста метрів від берега (М. Словник української мови у 20 томах
торохкати — торохати, -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Утворювати різкі переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху, а також під час руху, роботи тощо. || Стріляти з вогнепальної зброї. 2》 Сильно, з гуркотом ударяти, стукати. Великий тлумачний словник сучасної мови
торохкати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
торохкати — ТОРО́ХКАТИ, ТОРО́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Утворювати різкі переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху, а також під час руху, роботи тощо. Шхуна, торохкаючи мотором, проходила лівим бортом на віддалі півтораста метрів від берега (Трубл. Словник української мови в 11 томах
торохкати — Торо́хкати, -каю, -єш гл. Гремѣть, грохотать. Ми над громом стоїмо. Унизу огнем він грає і торохкає-грімить. К. Дз. 237. Словник української мови Грінченка