тривний —
три́вни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
тривний —
ТРИ́ВНИ́Й, три́вна́, три́вне́. Який добре втамовує голод; поживний, ситний. – Ну, це страва хоч і тривна, але така, що я її не сплоха перетравив би: трохи важка (І.
Словник української мови у 20 томах
тривний —
тривна, тривне. 1》 Який добре втамовує голод; поживний, ситний. 2》 діал. Зручний, придатний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тривний —
ПОЖИ́ВНИЙ (який містить необхідні для живлення організму речовини; цілком придатний для їжі), ЖИВИ́ЛЬНИЙ, ПОЖИТО́ЧНИЙ розм., ЗАЖИ́ВНИЙ діал.; КАЛОРІ́ЙНИЙ (який має достатню кількість калорій); СИ́ТНИ́Й, ТРИ́ВНИ́Й, ТРИВКИ́Й рідше (який добре тамує голод).
Словник синонімів української мови
тривний —
Тривни́й, -на́, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
тривний —
ТРИ́ВНИ́Й, три́вна́, три́вне́. Який добре втамовує голод; поживний, ситний. — Ну, це страва хоч і тривна, але така, що я її не сплоха перетравив би: трохи важка (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
тривний —
Тривний, -а, -е 1) Питательный, сытный. Тривна каша. Кременч. у. 2) Удобоваримый. 3) Удобный, пригодный. Це дерево тривне на плуг. Борз. у.
Словник української мови Грінченка