унікальний

Одним-єдиний, неповторний, неперевершений, о. без порівняння; небачений, нечуваний, РІДКІСНИЙ, винятковий.

Значення в інших словниках

1. унікальний — уніка́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. унікальний — [ун'ікал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. унікальний — Однотний, єдиний  Словник чужослів Павло Штепа
4. унікальний — УНІКА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Надзвичайний у якомусь відношенні; рідкісний, винятковий. Всередині собору [Софіївського] збереглись всесвітньо відомі софійські фрески та мозаїки...  Словник української мови у 20 томах
5. унікальний — -а, -е. Надзвичайний у якомусь відношенні; рідкісний, винятковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. унікальний — уніка́льний (від лат. unicus – єдиний) єдиний у своєму роді, винятковий; рідкісний.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. унікальний — ВИНЯТКО́ВИЙ (який незвичайно рідко зустрічається, трапляється серед кого-, чого-небудь, завдяки чому виділяється із загального ряду), ОСОБЛИ́ВИЙ, РІ́ДКІСНИЙ, РІ́ДКИЙ рідше, УНІКА́ЛЬНИЙ, ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн., ВИЇМКО́ВИЙ заст.  Словник синонімів української мови
8. унікальний — УНІКА́ЛЬНИЙ, а, е. Надзвичайний у якомусь відношенні; рідкісний, винятковий. Всередині собору [Софіївського] збереглись всесвітньо відомі софійські фрески та мозаїки, які являють собою унікальну за значенням пам’ятку образотворчого мистецтва XI ст.  Словник української мови в 11 томах
9. унікальний — рос. уникальный єдиний, винятковий, рідкісний, неповторний.  Eкономічна енциклопедія