МЕД. опух ясен, набряк щоки; Т. домішка <�що сприяє топленню руди>.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
флюс —
флюс 1 іменник чоловічого роду набряк щоки флюс 2 іменник чоловічого роду вапняк
Орфографічний словник української мови
флюс —
(мед.) ясенепухлина, див. паруліс
Словник чужослів Павло Штепа
флюс —
ФЛЮС¹, у, ч., мед. Набряк щоки від гнійного запалення тканини ясен, спричиненого захворюванням зуба. У мами тепер зробився флюс (Леся Українка); [Тетяна:] Феді ці дні так болять зуби, а він навіть до лікаря не має часу зайти ..
Словник української мови у 20 томах
флюс —
I -у, ч., мед. Набряк щоки від гнійного запалення тканини ясен, спричиненого захворюванням зуба. II -у, ч., тех. 1》 Речовина (вапняк і т. ін.), яка додається до вихідних матеріалів під час плавлення металів для регулювання складу шлаку; плавень.
Великий тлумачний словник сучасної мови
флюс —
(нім. Fluβ, букв. – потік) у людини й ряду тварин – гнояк, що виникає під окістям щелепи (під яснами) при глибокому карієсі зубів.
Словник іншомовних слів Мельничука
флюс —
Речовина, що її додають до ін. речовини з метою зниження температури плавлення або перетворення на розчинний сплав; ф. застосовують у металургії, у виробництві кераміки й скла, при проведенні хіміч. аналізів.
Універсальний словник-енциклопедія
флюс —
ФЛЮС (у металургії, керамічній промисловості), ПЛА́ВЕНЬ. Кран підхоплював великі жолоби — мульди, сповнені шматків металу і флюсів (В.
Словник синонімів української мови
флюс —
ФЛЮС¹, у, ч., мед. Набряк щоки від гнійного запалення тканини ясен, спричиненого захворюванням зуба. У мами тепер зробився флюс (Л. Укр., V, 1956, 5); [Тетяна:] Феді ці дні так болять зуби, а він навіть до лікаря не має часу зайти..
Словник української мови в 11 томах