шворінь —
ШВО́РІНЬ, рня, ч. Металевий або дерев'яний стержень, що є вертикальною віссю передка воза, візка чи поворотним пристроєм в автомобілі, локомотиві і т. ін. [Гавкун:] Ану лишень, назвіть усі частини чумацького воза. А нуте, хто знає?..
Словник української мови у 20 томах
шворінь —
шво́рінь іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
шворінь —
-рня, ч. Металевий або дерев'яний стержень, що є вертикальною віссю передка воза, візка чи поворотним пристроєм в автомобілі, локомотиві тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шворінь —
як (мов, ні́би і т. ін.) розпе́чений шво́рінь. Дуже виразно, чітко. — Дивний сон мені приснився ниньки. Ніби повторення того самого, що тоді — на Херсонщині. Згадуєш? — Атож. Той мені врізався мов розпечений шворінь. Тільки ти ж тоді не доказала його… (О. Бердник).
Фразеологічний словник української мови
шворінь —
СТРИ́ЖЕНЬ (предмет видовженої форми, який є осьовою або опорною частиною чого-небудь; взагалі предмет такої форми), СТЕ́РЖЕНЬ рідше, ШПЕНЬ, ШПЕ́НИК, ШПЕНЬО́К (невеликий); ШПИ́ЛЬКА (цвях або болт без головки); СЕРДЕ́ЧНИК (стрижень...
Словник синонімів української мови
шворінь —
Шво́рінь, шво́реня, -реневі; -рені, -нів і шво́[і́]рень, шво́[і́]рня; -рні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
шворінь —
ШВО́РІНЬ, рня, ч. Металевий або дерев’яний стержень, що є вертикальною віссю передка воза, візка чи поворотним пристроєм в автомобілі, локомотиві і т. ін. [Гавкун:] Ану лишень, назвіть усі частини чумацького воза. А нуте, хто знає?..
Словник української мови в 11 томах
шворінь —
Шворінь, -рня м. 1) = швірень. Рудч. Чп. 249. Чуб. VII. 402. 2) Часть ткацкаго станка. см. верстат. Вас. 165.
Словник української мови Грінченка