Яструб, каня, коршак, р. половик; (хто) П. розбишака; шульпіка, шуляк.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
шуліка —
[шул’іка] -кие, д. і м. -л'іц'і
Орфоепічний словник української мови
шуліка —
ШУЛІ́КА, и, ч. 1. Великий хижий птах родини яструбових із довгими крилами і загнутим дзьобом; коршак. Мов курята, сполохані шулікою, люди подались до церкви (І. Франко); У сонячній, холодній імлі степового ранку ширяє над землею шуліка (М.
Словник української мови у 20 томах
шуліка —
шулі́ка іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
шуліка —
-и, ч. Великий хижий птах родини яструбиних з довгими крилами і загнутим дзьобом; коршак. || перен., розм. Ворожий літак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шуліка —
ШУЛІ́КА (хижий птах), КО́РША́К, ШУ́ЛЯ́К розм., РЯБЕ́ЦЬ розм., ШУЛІ́К розм., ШУЛЬПІ́КА діал. У сонячній, холодній імлі степового ранку ширяє над землею шуліка (М.
Словник синонімів української мови
шуліка —
ШУЛІ́КА, и, ч. Великий хижий птах родини яструбиних з довгими крилами і загнутим дзьобом; коршак. Мов курята, сполохані шулікою, люди подались до церкви (Фр., II, 1950, 364); У сонячній, холодній імлі степового ранку ширяє над землею шуліка (Чаб., Балкан.
Словник української мови в 11 томах
шуліка —
Шуліка, -ки м. Коршунъ. Ном. № 13386.
Словник української мови Грінченка