бити
(завдавати ударів кому-небудь) піднімати руку на кого; наминати боки кому, зневажл.; давати духопелів (тришия) кому, жарт., заст.; частувати кулаками кого, зневажл.; стригти по спині кого, жарт.; (бити когось різкими короткими ударами) давати стусани (стусанів) кому і без додатка; годувати штурханцями кого, жарт.; нагороджувати штовханами кого, жарт.; (нещадно бити) бити (драти, лупити і т. ін.) як Сидорову козу кого, зневажл.; (з силою бити по зубах) давати зуботичку, фам.; (тягати за вуха) драти (накручувати, наминати) вуха (вуші) кому; (тягати когось за волосся за провину) давати чубровки кому, зневажл.; волосся скубти кому; (бити по щоці долонею) давати ляпанців кому, жарт.; годувати лящами кого, жарт.; (бити по потилиці) годувати (частувати) потиличниками кого, жарт.
– Оце вигадала не знати що! Хіба ж він таки підіймав на тебе руку… (Нечуй-Левицький, 2, 1965, с. 67); – Але, мабуть, така вже доля філософів, бо й Сократова жінка не раз наминала йому боки (Нечуй-Левицький, 2, 1965, с. 81); Не стерпе [стерпить] мати і почне давати духопелів Солосі (Панас Мирний, 4, 1970, с. 64); Себе, Латина проклинала і всім давала тришия (Котляревський, 1, 1952, с. 178); Але декотрі не втерпіли і почали частувати кулаками в спину прохожих чоловіків і навіть молодиць (Нечуй-Левицький, 6, 1966, с. 359); Близ сих плили дуби Аванта. Він був страшніший од сержанта… Бо всіх за все по спині стриг (Котляревський, 1, 1952, с. 251); Микола однією рукою вхопив пана за ногу, другою почав давати стусани в груди (Нечуй-Левицький, 2, 1956, с. 209); Зоньку годували штурханцями по кутках (Леся Українка, 3, 1952, с. 655); Якийсь напівроздягнений чоловік, без шапки й без пояса, намагався виплигнути з човна, але задунайці тягли його назад, нагороджуючи штовханами (Добровольський, Очаківський розмир, 1965, с. 313); – Бувало, як украду… золотого – зараз І програю. І били ж мене батько за се, драли як Сидорову козу!.. (Кропивницький, 4, 1959, с 265); Став їх [земляків] ганяти, а часом і зуботичку давати (Панас Мирний, 2, 1954, с. 129); Демонстранти змішались і тікали. Їх наздоганяли, накладали в потилицю, накручували вуха (Смолич, Мир – хатам, війна – палацам, 1958, с. 209); …Дітям часто скубли волосся, драли вуші, періщили ременем (Кротевич, Сини землі, 1948, с. 191); За невдачу серце зривав [дяк] завжди на наймиті. Дня того не було, щоб не давав чубровки або ляща (Васильченко, Вибране, 1950, с. 204); Дяк за кожний вияв сваволі годував його, як і перший учитель, важкими лящами (Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, с, 41); Ніколи його ніхто не бив а батько й поготів. Бабуся в дитинстві частувала потиличниками й давала ляпанців, але то була не кара, а ласка (Собко, Матвіївська затока, 1962, с. 242); Мусила Левантина зоставатися, і справді їй покращало: хазяйка вже не годувала її потиличниками і менше лаяла, хоч позирала на неї ще лютішими очима (Грінченко, 2, 1963, с. 263). Пор.: побити; ударити.
Словник фразеологічних синонімів