(який не грішить) негрішний, (у вищій мірі) непогрішимий, непогрішний, непорочний.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
безгрішний —
безгрі́шний 1 прикметник безвинний безгрі́шний 2 прикметник без грошей розм.
Орфографічний словник української мови
безгрішний —
Негрішний, с. непогрішний, непогрішимий, непорочний, ір. святий та божий.
Словник синонімів Караванського
безгрішний —
I -а, -е. 1》 Який не має ніякої провини, ні в чому не винний; безвинний. || Чистий, невинний. 2》 Який нічого не робить (не зробив) супроти релігійної, церковної моралі. II -а, -е, розм. Який не має грошей.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безгрішний —
БЕЗГРІ́ШНИЙ¹, а, е. 1. Який не порушує релігійно-моральні норми, настанови. [Хлопець:] Святий, безгрішний мученику, пробі! Прости мене! Позбав мене гріха! (Леся Українка). 2. Який не має ніякої провини, ні в чому не винний; безвинний.
Словник української мови у 20 томах
безгрішний —
НЕВИ́ННИЙ (який не має за собою вини, ні в чому не провинився), БЕЗВИ́ННИЙ, БЕЗНЕВИ́ННИЙ, НЕВИНУВА́ТИЙ, НЕПОВИ́ННИЙ рідше, БЕЗГРІ́ШНИЙ уроч., ірон.; ПРА́ВИЙ (перев. у протиставленні зі сл. винуватий, неправий і т. ін.
Словник синонімів української мови
безгрішний —
Безгрі́шний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
безгрішний —
БЕЗГРІ́ШНИЙ¹, а, е. 1. Який не має ніякої провини, ні в чому не винний; безвинний. — Не прикидайтесь безгрішним ягням! Я зірву з вас маску! (Шовк., Інженери, 1956, 383); Франка, безгрішного і безневинного, тримали [в тюрмі] і мучили (Вітч.
Словник української мови в 11 томах
безгрішний —
Безгрішний, -а, -е 1) Безгрѣшный. Левиц. І. 540. 2) Не имѣющій денегъ, безденежный. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка