виплеканий —
ви́плеканий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
виплеканий —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виплекати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виплеканий —
ВИ́ПЛЕКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́плекати. – Це добре, якщо колос до людей хилиться, бо нашими руками він виплеканий, з нашого труда виріс (М. Руденко); Здекваліфікувався ти, втративши свій щасливий дар орієнтації, виплеканий по тюрмах! (І.
Словник української мови у 20 томах
виплеканий —
див. викоханий; вродливий
Словник синонімів Вусика
виплеканий —
ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙ рідше. Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І.
Словник синонімів української мови
виплеканий —
Ви́плеканий, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
виплеканий —
ВИ́ПЛЕКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́плекати. — І це добре, якщо колос до людей хилиться, бо нашими руками він виплеканий, з нашого труда виріс (Руд.
Словник української мови в 11 томах