виплеканий

ВИ́ПЛЕКАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́плекати.

– Це добре, якщо колос до людей хилиться, бо нашими руками він виплеканий, з нашого труда виріс (М. Руденко);

Здекваліфікувався ти, втративши свій щасливий дар орієнтації, виплеканий по тюрмах! (І. Багряний);

Син пішов з дому – і все для неї втратило свою красу, відлетіла геть від неї роками виплекана надія (Ю. Збанацький);

* У порівн. Голівки [дам] – наче виплекані квіти, що у росі коштовностей ряхтять (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. виплеканий — (який дбайливо догляданий) випещений, плеканий, викоханий.  Словник синонімів Полюги
2. виплеканий — ви́плеканий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. виплеканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виплекати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. виплеканий — див. викоханий; вродливий  Словник синонімів Вусика
5. виплеканий — ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙ рідше. Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І.  Словник синонімів української мови
6. виплеканий — Ви́плеканий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. виплеканий — ВИ́ПЛЕКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́плекати. — І це добре, якщо колос до людей хилиться, бо нашими руками він виплеканий, з нашого труда виріс (Руд.  Словник української мови в 11 томах