відьма —
[в’ід'ма] -мие, д. і м. -м'і, мн. в'ід'мие/ в'ід'ми, в'ід'ом дв'і в'ід'мие
Орфоепічний словник української мови
відьма —
-и, ж. 1》 За народним повір'ям – жінка, яка, знаючись із нечистою силою, завдає людям шкоди; чаклунка. 2》 лайл. Про нечепурну, розхристану або сварливу, злу жінку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відьма —
ВІ́ДЬМА, и, ж. 1. За народним повір'ям – жінка, яка знається з нечистою силою і, як правило, завдає людям шкоди; чаклунка. Поки відьми ще літають, Поки півні не співають, Посвіти нам... (Т. Шевченко); Чого вона тільки не виробляла, ота родима відьма!...
Словник української мови у 20 томах
відьма —
див. старий; чародій
Словник синонімів Вусика
відьма —
За укр. віруваннями, жінка з надприродними можливостями; творить людям лихо; трапляються родимі в. (з невеличким хвостом) і навчені; обертаються різними тваринами та неживими предметами, правлять дощем, градом, росою, хмарами...
Універсальний словник-енциклопедія
відьма —
коното́пська ві́дьма. Зла, примхлива, підступна жінка. — Десна, здається, плохенька з виду, а вдачею — конотопська відьма (Є. Гуцало).
Фразеологічний словник української мови
відьма —
ВІ́ДЬМА (за народним повір'ям — зла жінка, яка, знаючись з "нечистою силою", завдає людям шкоди, лиха), БА́БА-ЯГА́, ЯГА́, ЧАКЛУ́НКА, ЧАРІВНИ́ЦЯ, ФУ́РІЯ (з античної міфології). — Чи ти ба! чисто неначе відьми та упирі злетілись на коцюбах на Лису гору (І.
Словник синонімів української мови
відьма —
ВІ́ДЬМА, и, ж. 1. заст. За народним повір’ям — жінка, яка, знаючись з "нечистою силою", завдає людям шкоди; чаклунка. Поки відьми ще літають, Поки півні не співають, Посвіти нам… (Шевч., І, 1951, 5); Чого вона тільки не виробляла, ота родима відьма!...
Словник української мови в 11 томах
відьма —
Відьма, -ми ж. 1) Вѣдьма. Гірша відьма вчена, як родима. Ном. № 235. 2) Бабочка махаонъ, длиннохвостка, Papilio machaon. Радом. у. 3) Родъ карточной игры, подобной русскому фофану. КС. 1887. VI. 464. ув. відьмище, відюга, відюха. Г. Барв. 449.
Словник української мови Грінченка