квапливо —
Присл. до квапливий 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
квапливо —
КВАПЛИ́ВО. Присл. до квапли́вий 1, 2. Тільки де-не-де діди вигрівалися на сонці, сидячи на призьбі, та молодиці квапливо бігли по воду (М. Коцюбинський); – Ми затримуємо людей, – квапливо вимовила молода жінка (С.
Словник української мови у 20 томах
квапливо —
ПОСПІ́ШНО (поспішаючи, з поспіхом), ПОСПІ́ШЛИВО, ПО́СПІХОМ, ПОСПІШКОМ, НА́СПІХ, НАШВИДКУ, НАШВИДКУРУЧ, СПІ́ШНО, КВАПЛИ́ВО, ПОКВА́ПЛИВО, ПОКВА́ПНО, ПОХА́ПЛИВО, ХАПЛИ́ВО, ПО́ХАПЦЕМ, ПО́ХАПКИ, ПОБІ́ЖНО рідше, ПО́КВАПОМ розм., ГАРЯЧКО́ВО розм.
Словник синонімів української мови
квапливо —
КВАПЛИ́ВО. Присл. до квапли́вий 1, 2. Тільки де-не-де діди вигрівалися на сонці, сидячи на призьбі, та молодиці квапливо бігли по воду (Коцюб., І, 1955, 198); — Ми затримуємо людей, — квапливо вимовила молода жінка (Жур., Звич. турботи, 1960, 42).
Словник української мови в 11 томах
квапливо —
Квапли́во нар. Поспѣшно.
Словник української мови Грінченка