(очищати від шкаралупи)(насіння) лузати, (квасолю) теребити.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
лущити —
лу́щити: 1) снимать шелуху, 2) колотить [ІФ,1890]
Словник з творів Івана Франка
лущити —
лу́щити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
лущити —
ЛУЗАТИ, розлущувати; П. бити; (гроші) Р. лупити; (ґрунт) розпушувати.
Словник синонімів Караванського
лущити —
див. бити; ламати
Словник синонімів Вусика
лущити —
-щу, -щиш, недок., перех. 1》 Обчищати від шкаралупи, лузги і т. ін.; лузати (у 2 знач.). 2》 перен., фам. Сильно бити. || рідко. Вбивати. 3》 з кого, фам., рідко. Те саме, що лупити 3). 4》 с. г. Розпушувати верхній шар ґрунту після збирання врожаю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лущити —
ЛУ́ЩИТИ, щу, щиш, недок., що. 1. Обчищати від шкаралупи, лушпиння і т. ін.; лузати (у 2 знач.). Я йому незабаром за поміч стала: ..
Словник української мови у 20 томах
лущити —
як (мов, що, ні́би і т. ін.) горі́хи лу́скати (лу́щити), перев. з дієсл. Легко, просто (виконувати що-небудь, досягати чогось). Йому ж невдивовижу дівчат цілувати, мов горіхи лускати (Г.
Фразеологічний словник української мови
лущити —
БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.
Словник синонімів української мови
лущити —
ЛУ́ЩИТИ, щу, щиш, недок., перех. 1. Обчищати від шкаралупи, лузги і т. ін.; лузати (у 2 знач.). Я йому незабаром за поміч стала: .. й мак ріжу, і квасольку лущу (Барв., Опов..
Словник української мови в 11 томах
лущити —
Лущити, -щу, -щиш гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. О. 1862. X. 36. Запорожці... татар і туркоту лущать. Стор. МПр. 43. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки! Мир. ХРВ. 386.
Словник української мови Грінченка