Словник синонімів Полюги

огорожа

(те, що оточує щось) огорода, (з дощок) паркан, (з вертикальних) штахети, (з вертикальних колів) частокіл, (з пруття) тин, пліт, (з жердин) вориння, (з живих кущів) живопліт.

Словник синонімів Полюги

Значення в інших словниках

  1. огорожа — огоро́жа іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. огорожа — Тин, горожа, (з дощок) паркан, діловання, (плетена) пліт, (жива) живопліт, (з ворин) вориння, (з дощинок) штахети, (з лози) ліса, (кам 'яна) стіна, мур, (з гострих колів) частокіл; (що ділить) перегорожа.  Словник синонімів Караванського
  3. огорожа — I ворячиння, горожа, живопліт, загорода, загорожа, загорожка, огорода, огорожка, ограда (біля церкви), оградка (на кладовищі) Фразеологічні синоніми: дерев'яна огорожа; жива огорожа; кам'яна огорожа; сітчаста огорожа II див. перешкода  Словник синонімів Вусика
  4. огорожа — -і, рідко огорода, -и, ж. Паркан, стіна, тин і т. ін., які оточують що-небудь. Запобіжна огорожа — огорожа робочих місць на висоті та проходів до них, яка запобігає падінню людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. огорожа — ОГОРО́ЖА, і, ОГОРО́ДА, и, ж. Паркан, стіна, тин і т. ін., які оточують що-небудь. Брама однією половиною теліпалась на стовпі, друга половина лежала на землі: огорожа розвалилася (І. Нечуй-Левицький); Він [будинок] був гарний.  Словник української мови у 20 томах
  6. огорожа — ОГОРО́ЖА (те, що відгороджує, оточує що-небудь), ЗАГОРО́ДА, ЗАГОРО́ЖА, ОГОРО́ДА рідше, ОГРА́ДА рідше, ГОРО́ЖА рідше, ХИСТ діал.; МУР, СТІНА́ (перев. з цегли); ВІР'Я́ (ВОР'Я) рідше (з жердин).  Словник синонімів української мови
  7. огорожа — Огоро́жа, -жі, -жі, -жею; -ро́жі, огоро́ж, -жа́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. огорожа — ОГОРО́ЖА, рідко ОГОРО́ДА, и, ж. Паркан, стіна, тин і т. ін., які оточують що-небудь. Брама однією половиною теліпалась на стовпі, друга половина лежала на землі: огорожа розвалилася (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  9. огорожа — Огоро́жа, -жі ж. Ограда, плетень, заборъ. Огорожа кругом нова, витка, хазяйська. Левиц. І. 22.  Словник української мови Грінченка