(місце безпосереднього проживання) житло, (де є інші будівлі) садиба.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
оселя —
осе́ля іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
оселя —
І, ор. -лею. 1. Житловий будинок разом з господарськими будівлями; житло. На вигоні понад балкою., росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя (О.Стороженко); Свіжий, холодний вітер обвіяв його, коли він вийшов з оселі (Г.Хоткевич). 2. Приміщення для проживання людей; житло.
Літературне слововживання
оселя —
Садиба, двір, обійстя, селитьба, дворище, р. осад; (людська) ЖИТЛО, ев. Палестина; Г. селище, поселення.
Словник синонімів Караванського
оселя —
-і, ж. 1》 Житловий будинок разом із двором, господарськими будівлями і городом; дворище, садиба. || чого, заст. Сукупність будівель, що мають певне призначення. 2》 Приміщення для проживання людей; житло. || Місце поселення живих істот взагалі. 3》 діал. Селище, поселення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оселя —
ОСЕ́ЛЯ, і, ж. 1. Житловий будинок разом з двором, господарськими будівлями і городом; дворище, садиба. На вигоні понад балкою .. росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя (О.
Словник української мови у 20 томах
оселя —
ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл.
Словник синонімів української мови
оселя —
ОСЕ́ЛЯ, і, ж. 1. Житловий будинок разом з двором, господарськими будівлями і городом; дворище, садиба. На вигоні понад балкою.. росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя (Стор.
Словник української мови в 11 томах
оселя —
Оселя, -лі ж. Жилище. Нема в його ні оселі, ні саду, ні ставу. Шевч. До нашої оселі якийсь москаль припхався. Кобел. у. В оселі гріх світити, бо чорт прибіжить. Васил. у.
Словник української мови Грінченка