переможець —
-жця, ч. Той, хто переміг, здобув перемогу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
переможець —
ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ, жця, ч. Той, хто переміг, здобув перемогу. [Ономай:] Скажу тобі, царівно, що переможця і не так ще славлять подо́лані (Леся Українка); Щоб переможцями вертали вої і знов куниць в глухі ловили сільця (В. Стус); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
переможець —
ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ (той, хто здобув перемогу), ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ поет., ПЕРЕМО́ЖНИК заст.; ТРІУМФА́ТОР (той, хто здобув блискучу перемогу). І злякались печеніги... Крик пішов і залунав, Що вертається з походу Переможець Святослав (О.
Словник синонімів української мови
переможець —
Перемо́жець, -мо́жця, -мо́жцеві, -мо́жцю! -мо́жці, -ців і перемо́жник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
переможець —
ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ, жця, ч. Той, хто переміг, здобув перемогу. [Ономай:] Скажу тобі, царівно, що переможця і не так ще славлять подо́лані (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах