поповнювати —
-юю, -юєш і поповняти, -яю, -яєш, недок., поповнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Наповнювати собою що-небудь. || перен. Доповнюючи, робити завершеним що-небудь. 2》 Входити до складу чого-небудь, ставати доповненням до чого-небудь, надбанням чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поповнювати —
ПОПО́ВНЮВАТИ, юю, юєш, ПОПОВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОПО́ВНИТИ, ню, ниш, док., що. 1. Наповнювати собою що-небудь. Кілька струмків, витікаючи з-під скель, завжди поповнювали озеро, тому вода в ньому на протязі всього літа була свіжа й холодна (О.
Словник української мови у 20 томах
поповнювати —
ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
поповнювати —
ПОПО́ВНЮВАТИ, юю, юєш і ПОПОВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОПО́ВНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Наповнювати собою що-небудь. Кілька струмків, витікаючи з-під скель, завжди поповнювали озеро, тому вода в ньому на протязі всього літа була свіжа й холодна (Донч.
Словник української мови в 11 томах