просто —
про́сто прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
просто —
Про́сто. Прямо, вертикально. Яваль радить при писаню придержувати ся правила: зошит тримати просто, писати просто, тіло держати просто (Б., 1895, 19, 4) // порівн. пол. prosto — 1) рівно, прямо, 2) без викрутів, прямо (говорити); укр.
Українська літературна мова на Буковині
просто —
пр., по-простому, нескладно і всі п. ф. від ПРОСТИЙ; о. <�як> раз плюнути; ПРИЙ. проти <н. неба>; Ч. не інакше, як <н. просто брехня>; (з ч. не) не лише, не тільки <н. не просто пісня>; (звати) коротко; (робити) легко.
Словник синонімів Караванського
просто —
див. легко; навпростець; щиро
Словник синонімів Вусика
просто —
1》 Присл. до простий 2-6), 9). || у знач. присудк. сл. 2》 у знач. прийм., з род. в., розм. На протилежному боці чого-небудь, перед кимсь, чимсь. Просто неба — а) повернувшись обличчям до неба; б) надворі, не в приміщенні. 3》 у знач. підсил. част.
Великий тлумачний словник сучасної мови
просто —
ПРО́СТО. 1. Присл. до про́сти́й 2–6, 9. Все здавалося мені так ясно і просто, що аж дивно було – як люди того не розуміють (Г. Хоткевич); – Мені дуже сподобалась ваша шановна небога і я думаю заслати до неї старостів.
Словник української мови у 20 томах
просто —
просто прямо (м, ср, ст): Одного дня до мене звернувся на вулиці чоловік із симпатичним обличчям і запитав дорогу. Я сказала: “Ідіть так просто” (Палій)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
просто —
Рівно
Словник застарілих та маловживаних слів
просто —
аж (про́сто) дух захо́плює, безос. Уживається для вираження надміру почуттів, вражень людини (перев. приємних). А коли станеш за Маріїнським палацом (у...
Фразеологічний словник української мови
просто —
ПРО́СТО. 1. Присл. до про́сти́й 2-6, 9. Все здавалося мені так ясно і просто, що аж дивно було — як люди того не розуміють (Хотк., II, 1966, 360); Сім’я наша заможна була, і на селі нас багатирями вславлено. Але ми жили просто, в пани не пнулися (Гр.
Словник української мови в 11 томах
просто —
Про́сто нар. 1) Просто, безъ затѣй. Рудч. Ск. І. 150. Сказати просто: вмер, та й годі. Гліб. Він так мальовав собі просто, абияк. Кв. 2) Прямо. Пливи... під темний луг просто. Чуб. V. 342. Простяглись дві дороги: одна просто, а друга пішла у праву руку.
Словник української мови Грінченка