Значення в інших словниках
-
праотець —
пра́оте́ць іменник чоловічого роду, істота рідко; уроч.
Орфографічний словник української мови
-
праотець —
Прабатько, прародич, родоначальник; пор. ПРЕДОК.
Словник синонімів Караванського
-
праотець —
праотця, ч., заст., уроч. Родоначальник, прабатько. || тільки мн. Предки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
праотець —
ПРА́ОТЕ́ЦЬ, пра́отця́, ч., заст., уроч. Родоначальник, прабатько. Кращі картини з батькового флігеля дочки попереносили до себе .. У батька зостався на стіні тільки праотець Ноє з трьома бородатими синами (І.
Словник української мови у 20 томах
-
праотець —
ПРЕ́ДКИ перев. мн. (старші родичі по висхідній лінії з боку матері або батька; ті, від кого веде свій початок рід), ДІДИ́, БАТЬКИ́, ПРА́ДІДИ, ПРАБАТЬКИ, ПРА́ЩУРИ, ПРАРО́ДИЧІ, ПРАПРЕ́ДКИ підсил., ПРАПРА́ДІДИ підсил., ПРАПРА́ЩУРИ підсил., ПРАОТЦІ́ заст.
Словник синонімів української мови
-
праотець —
ПРА́ОТЕ́ЦЬ, пра́отця́, ч., заст., уроч. Родоначальник, прабатько. Кращі картини з батькового флігеля дочки попереносили до себе.. У батька зостався на стіні тільки праотець Ноє з трьома бородатими синами (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
праотець —
Праотець, -тця м. Праотецъ. Гн. І. 10. паші праотці на тебе уповали. К. Псал. 50.
Словник української мови Грінченка