праотець
пра́отець
праотця, ч., заст., уроч.
Родоначальник, прабатько.
|| тільки мн. Предки.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипра́отець
праотця, ч., заст., уроч.
Родоначальник, прабатько.
|| тільки мн. Предки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови