Значення в інших словниках
-
безгомінно —
безгомі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
безгомінно —
Присл. до безгомінний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безгомінно —
БЕЗГОМІ́ННО. Присл. до безгомі́нний. Виринула в його душі туга за домом... туга.., що безгомінно пристала до нього... (О. Кобилянська); // у знач. пред. Рудник ще спав. Скрізь було безлюдно і безгомінно (О. Гуреїв).
Словник української мови у 20 томах
-
безгомінно —
БЕЗГОМІ́ННО. Присл. до безгомі́нний. Виринула в його душі туга за домом… туга.., що безгомінно пристала до нього… (Коб., II, 1956, 91); // у знач. присудк. сл. Рудник ще спав. Скрізь було безлюдна і безгомінно (Гур., Життя.., 1954, 278).
Словник української мови в 11 томах