Значення в інших словниках
-
бездільник —
-а, ч., рідко. Той, хто не працює, не хоче, не любить працювати; нероба, ледар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бездільник —
див. лінивець
Словник чужослів Павло Штепа
-
бездільник —
БЕЗДІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто не працює, не хоче, не любить працювати; нероба, ледар. Ніхто й не знав, що він таке ледащо й таки зовсім бездільник, а не знавши, та й оддали за нього Пріську (Г. Квітка-Основ'яненко); За друзями рушили й більшість бездільників, що стояли довкола (О. Ільченко).
Словник української мови у 20 томах
-
бездільник —
БЕЗДІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто не працює, не хоче, не любить працювати; нероба, ледар. Ніхто й не знав, що він таке ледащо й таки зовсім бездільник, а не знавши, та й оддали за нього Пріську (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах
-
бездільник —
Бездільник, -ка м. Лѣнтяй; бездѣятельный. Желех.
Словник української мови Грінченка