Значення в інших словниках
-
белькотун —
белькоту́н іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
белькотун —
-а, ч., розм. Той, хто багато говорить, белькотить.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
белькотун —
БЕЛЬКОТУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто багато говорить, белькотить. [Андрій:] Белькотун ти та й більш нічого! Старий чоловік, а таке варняка! (М. Кропивницький).
Словник української мови у 20 томах
-
белькотун —
БЕЛЬКОТУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто багато говорить, белькотить. [Андрій:] Белькотун ти та й більш нічого! Старий чоловік, а таке варняка! (Кроп., III, 1959, 145).
Словник української мови в 11 томах
-
белькотун —
Белькотун, -на м. Лепетунъ, болтунъ.
Словник української мови Грінченка