Великий тлумачний словник сучасної мови

белькотун

белькоту́н

-а, ч., розм.

Той, хто багато говорить, белькотить.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. белькотун — белькоту́н іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. белькотун — БЕЛЬКОТУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто багато говорить, белькотить. [Андрій:] Белькотун ти та й більш нічого! Старий чоловік, а таке варняка! (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
  3. белькотун — див. балакучий  Словник синонімів Вусика
  4. белькотун — БЕЛЬКОТУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто багато говорить, белькотить. [Андрій:] Белькотун ти та й більш нічого! Старий чоловік, а таке варняка! (Кроп., III, 1959, 145).  Словник української мови в 11 томах
  5. белькотун — Белькотун, -на м. Лепетунъ, болтунъ.  Словник української мови Грінченка