Значення в інших словниках
-
броненосець —
бронено́сець іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
броненосець —
-сця, ч. Корабель військового флоту, покритий бронею та озброєний далекобійними гарматами; панцерник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
броненосець —
БРОНЕНО́СЕЦЬ, сця, ч. 1. Потужний військовий броньований корабель, обладнаний далекобійними гарматами. Вчора ми їздили оглядати один італьянський [італійський] броненосець (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
-
броненосець —
БРОНЕНО́СЕЦЬ (військовий корабель, облицьований бронею), ПА́НЦИРНИК (ПА́НЦЕРНИК).
Словник синонімів української мови
-
броненосець —
БРОНЕНО́СЕЦЬ, сця, ч. Корабель військового флоту, покритий бронею і озброєний далекобійними гарматами. Вчора ми їздили оглядати один італьянський броненосець (Л. Укр., V, 1956, 404); До Одеси прибув броненосець "Потьомкін", і на ньому матроси підняли червоний прапор (Кучер, Чорноморці, 1956, 96).
Словник української мови в 11 томах