броненосець

БРОНЕНО́СЕЦЬ, сця, ч. Корабель військового флоту, покритий бронею і озброєний далекобійними гарматами.

Вчора ми їздили оглядати один італьянський броненосець (Л. Укр., V, 1956, 404);

До Одеси прибув броненосець "Потьомкін", і на ньому матроси підняли червоний прапор (Кучер, Чорноморці, 1956, 96).

Значення в інших словниках

1. броненосець — бронено́сець іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. броненосець — -сця, ч. Корабель військового флоту, покритий бронею та озброєний далекобійними гарматами; панцерник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. броненосець — БРОНЕНО́СЕЦЬ, сця, ч. 1. Потужний військовий броньований корабель, обладнаний далекобійними гарматами. Вчора ми їздили оглядати один італьянський [італійський] броненосець (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
4. броненосець — див. броньовик  Словник синонімів Вусика
5. броненосець — БРОНЕНО́СЕЦЬ (військовий корабель, облицьований бронею), ПА́НЦИРНИК (ПА́НЦЕРНИК).  Словник синонімів української мови