Великий тлумачний словник сучасної мови

броненосець

бронено́сець

-сця, ч.

Корабель військового флоту, покритий бронею та озброєний далекобійними гарматами; панцерник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. броненосець — бронено́сець іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. броненосець — БРОНЕНО́СЕЦЬ, сця, ч. 1. Потужний військовий броньований корабель, обладнаний далекобійними гарматами. Вчора ми їздили оглядати один італьянський [італійський] броненосець (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  3. броненосець — див. броньовик  Словник синонімів Вусика
  4. броненосець — БРОНЕНО́СЕЦЬ (військовий корабель, облицьований бронею), ПА́НЦИРНИК (ПА́НЦЕРНИК).  Словник синонімів української мови
  5. броненосець — БРОНЕНО́СЕЦЬ, сця, ч. Корабель військового флоту, покритий бронею і озброєний далекобійними гарматами. Вчора ми їздили оглядати один італьянський броненосець (Л. Укр., V, 1956, 404); До Одеси прибув броненосець "Потьомкін", і на ньому матроси підняли червоний прапор (Кучер, Чорноморці, 1956, 96).  Словник української мови в 11 томах