Словник синонімів Вусика

велич

див. величність

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. велич — (про вияв поваги) величавість, високість, величність, маєстат.  Словник синонімів Полюги
  2. велич — ве́лич іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. велич — (народу) величність, г. маєстат, р. величчя; (зустрічі) урочистість, пишність; (подвигу) високість, шляхетність.  Словник синонімів Караванського
  4. велич — -і, ж. 1》 заст. Дуже великий, надзвичайних розмірів предмет. 2》 Повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. велич — ВЕ́ЛИЧ, і, ж. 1. Повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу. Твоя, Господи, могутність, і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! (Біблія. Пер. І.  Словник української мови у 20 томах
  6. велич — ВЕ́ЛИЧ (повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу), ВЕЛИ́ЧЧЯ, ВЕЛИ́ЧНІСТЬ, ВЕЛИЧА́ВІСТЬ, ВИСО́КІСТЬ, МАЄСТА́Т зах. Одвічну вашу (гру) велич і красу.. на береги Дніпрові..  Словник синонімів української мови
  7. велич — Ве́лич, ве́личі, -личі, -личчю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. велич — ВЕ́ЛИЧ, і, ж. 1. заст. Дуже великий, надзвичайних розмірів предмет. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе (Сл. Гр.). 2. Повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу.  Словник української мови в 11 томах
  9. велич — Велич, -чі ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Харьк. Дівка така велич. Конст. у.  Словник української мови Грінченка