велич
ве́лич
-і, ж.
1》 заст. Дуже великий, надзвичайних розмірів предмет.
2》 Повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу.
|| Велике значення, висока політична, суспільна, культурно-історична значимість чогось.
|| Урочистість, пишнота.
3》 Сукупність видатних рис людини, що вражають силою прояву в праці, творчості, почуттях і т. ін.
4》 Гордовитість, поважність у зовнішньому вигляді, незалежність у манері триматися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови