Значення в інших словниках
-
веселун —
веселу́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
веселун —
-а, ч. Весела, життєрадісна людина; той, хто любить веселитися, жартувати і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
веселун —
ВЕСЕЛУ́Н, а́, ч. Весела, життєрадісна людина; той, хто любить веселитися, жартувати і т. ін. Автором .. дотепу був Юлик Турбай, кмітливий і гострий на язик веселун (І.
Словник української мови у 20 томах
-
веселун —
ВЕСЕЛУ́Н (весела, життєрадісна людина; той, хто любить веселитися), ВЕСЕЛЬЧА́К. Навіть шкільний веселун Терешко сидить непорушно, насупивши рідкуваті брови (І. Цюпа); Дотепник і весельчак,.. він був душею товариства (С. Добровольський).
Словник синонімів української мови
-
веселун —
ВЕСЕЛУ́Н, а́, ч. Весела, життєрадісна людина; той, хто любить веселитися, жартувати і т. ін. І давно у нашій хаті Встали тато, встали мати, Встав Іванко-молодець, Веселун і в дуду грець (Стельмах, Колосок.., 1959, 103); Автором..
Словник української мови в 11 томах