Значення в інших словниках
-
виголошувати —
(звертатися до когось з промовою) промовляти, проголошувати, ірон. віщати, (доповідь) зачитувати.
Словник синонімів Полюги
-
виголошувати —
виголошувати, оголошувати, проголошувати Збігаються у значенні “привселюдно виступати з промовою, доповіддю, висловлювати якісь думки” дієслова виголошувати і проголошувати. Урочисто виголосити (проголосити).
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
виголошувати —
виголо́шувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
виголошувати —
ВИГОЛОШУВАТИ – ОГОЛОШУВАТИ – ПРОГОЛОШУВАТИ Виголошувати, -ую, -уєш, виголосити, -ошу, -осиш. Прилюдно виступати (з промовою, доповіддю), вимовляти якісь слова, фрази: виголошувати доповідь, виголошувати тост. Оголошувати, оголосити, -ошу, -осиш.
Літературне слововживання
-
виголошувати —
(слово) промовляти, говорити, ур. вирікати; (переможно) проголошувати.
Словник синонімів Караванського
-
виголошувати —
-ую, -уєш, недок., виголосити, -ошу, -осиш, док., перех. 1》 Публічно висловлювати промову, звернення і т. ін. 2》 Передавати голосом, вимовляти які-небудь слова, фрази.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
виголошувати —
ВИГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОЛОСИТИ, ошу, осиш, док., що. 1. Публічно висловлювати промову, звернення і т. ін. Скільки раз я красно виголошував їх [думки] на зібраннях! (М. Коцюбинський); Співали пісень, виголошували тости (П.
Словник української мови у 20 томах
-
виголошувати —
ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
-
виголошувати —
Виголо́шувати, -ло́шую, -ло́шуєш; ви́голосити, -лошу, -сиш; ви́голоси, -сіть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
виголошувати —
ВИГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОЛОСИТИ, ошу, осиш, док., перех. 1. Публічно висловлювати промову, звернення і т. ін. Скільки раз я красно виголошував їх [думки] на зібраннях! (Коцюб., І, 1955, 260); Співали пісень, виголошували тости (Кол., Терен..
Словник української мови в 11 томах
-
виголошувати —
Виголошувати, -шую, -єш сов. в. виголосити, -шу, -сиш, гл. Объявлять, объявить, громко произнести, провозгласить.
Словник української мови Грінченка