Значення в інших словниках
-
вигін —
«Вигін» (дорога, якою виганяють на пасовище худобу з села). «Вигін запестрився від худоби, яку гнали на пашу» (57). [Подібна диференціація значення доіст. «выгонъ» наявна в російських (псковських) говірках, де воно значить: «1. Пастбище.
Словник з творів Івана Франка
-
вигін —
Яка семантична відмінність між іменниками вигин і вигін? Вигин – вигнуте місце, округла лінія згину, повороту. Вигін – місцевість біля села або в селі, куди виганяють пастися худобу.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
вигін —
ви́гін іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
вигін —
-гону, ч. Простора вільна ділянка біля села або в селі, куди виганяють пастися худобу, птицю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вигін —
Блуква, пасовисько, толока
Словник чужослів Павло Штепа
-
вигін —
ВИ́ГІН, гону, ч. Простора вільна ділянка біля села або в селі, куди виганяють пастися худобу, птицю. На вигоні телят перелякав [Осел]; Ускочив у село – всяк очі витріщає (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
вигін —
Гону, ч. Насмішка.
Словник сучасного українського сленгу
-
вигін —
ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал.
Словник синонімів української мови
-
вигін —
Ви́гін, -гону, на -ні; ви́гони, -нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вигін —
ВИ́ГІН, гону, ч. Простора вільна ділянка біля села або в селі, куди виганяють пастися худобу, птицю. На вигоні телят [осел] перелякав; Ускочив у село — всяк очі витріщає (Гл., Вибр., 1957, 186); Потім хлопчик погнав з вигону гусей (Кучер, Чорноморці, 1956, 162).
Словник української мови в 11 томах
-
вигін —
Ви́гін, -гону м. Выгонъ, пастбище за селомъ. Край великого зеленого вигону стояла корчма. Левиц. І. 14.
Словник української мови Грінченка