вигін
«Вигін» (дорога, якою виганяють на пасовище худобу з села). «Вигін запестрився від худоби, яку гнали на пашу» (57). [Подібна диференціація значення доіст. «выгонъ» наявна в російських (псковських) говірках, де воно значить: «1. Пастбище. 2. Место около деревни, откуда скот вьігоняют на пастбище. 3. Загороженная с обеих сторон дорога, по которой гонят скот на пастбище. Ср. «прогон». Див. проф. Б. А. Ларин. Инструкция псковского областного словаря. Методическое пособие для диалектологической практики, Л., 1961, стор. 11]. У гірських селах Бойківщини вона звичайно проходить ярками, вижолобленими дощами. У деяких бойківських говірках замість вигін вживається про́гін, прогі́н або про́гінь. У коментарі пояснень слова «вигін» немає. Це. мабуть, тому, що його можна знайти в словнику Грінченка, в якому воно викладене так: «выгон — пастбище за селом». З цього виходить, що «пасовище запестрілося від худоби, яку гнали на пашу». Що слово «вигін» у Франка має інше значення, ніж у словнику Грінченка, свідчить дальший текст у тому ж оповіданні: «Гірка моя доле! — прошептав Митро і повернув у свій вигін до бідної, вербами обсадженої хатини» (66), в якому «вигін» має виразне значення дороги, стежки. Сумніви міг розвіяти авторам пояснень також словник Желехівського, в якому «вигін» перекладено словами «Trift», «Viehweg». [MО,I]
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка